avangard-pressa.ru

Палити чи бути здоровим - це ваш вибір - Психология

Ми не будемо тут наводити страхітливих статистичних даних про зв'язок куріння і смертності, а також про зв'язок куріння і розвитку багатьох смертельних для людини захворювань. Це ви, напевно, знаєте і без нас, бо зустрічаєтеся з такою статистикою досить часто на сторінках газет і журналів, на екранах телевізорів. Більш того, ми не ставимо за мету залякати вас цими даними, зрештою, кожен робить свій вибір сам. Але знати причини розвитку та можливості позбавлення від цієї шкідливої звички, ми думаємо, вам буде цікаво.

У зв'язку з нинішньою, не зовсім благополучної соціальної обстановкою в нашому російському суспільстві, коли більшість сімей є неповними. Коли основи попередньої культури були зруйновані, а нові, при цьому, ще не збудовані. Коли на екранах телевізорів, обкладинках газет і журналів нерідко пропагується далеко не здоровий спосіб життя. Коли, нарешті, молоді люди найчастіше надані самим собі. Саме в цих умовах і формується нездорова культура покоління. Такий стан суспільства є благодатним грунтом для розвитку різного роду негативних шкідливих звичок і хвороб, пов'язаних з ними.

Подібні стани суспільства повторюються з певною періодичністю, наприклад, попередній стрибок зростання курців припав на другу світову війну, коли люди перебували під впливом сильного стресу.

Куріння - це одна з залежностей, первинний розвиток якої, здається людині зовні невинною, що не приносить відчутної шкоди собі і оточуючим. Але наслідки від цього просто приголомшливі.

Молоді люди, найчастіше діти, починають курити тому, що бажають здаватися дорослими, самостійними і ще, щоб не "Вдарити в бруд обличчям" перед своїми однолітками і більш старшими товаришами. При цьому, в більшості випадків виникає взаємозв'язок куріння з самооцінкою дитини. Якщо курю, значить я вже дорослий і можу робити все, що захочу. Закріпившись, звичка залишається з людиною найчастіше на все життя.

У дорослих розвиток звички відбувається з інших причин. Нерідко це виникає під час стресів і депресивних станів, як можливість відволіктися, піти від дійсності, зайняти час чимось іншим, але тільки не болісним переживанням.

Чим більше стаж курця, тим міцніше вкорінюється звичка, а надалі стає природною суттю людини. Він починає звертати увагу на свою проблему і випробовувати, при цьому, дискомфорт, як правило, тільки тоді, коли у нього вже виникли серйозні проблеми зі здоров'ям. Але і в цьому випадку самостійно кинути палити вдається не багатьом. Робиться безліч спроб, які виявляються безрезультатними. Потім хтось іде кодуватися (іноді робить це по кілька разів), вбачаючи в цьому панацею від усіх бід. Хтось починає приймати лікарські препарати, які в чималих кількостях пропонуються в аптеках. І от коли, здавалося б, все випробувано, а результат той же, у людини знижується самооцінка і формується стан непевності в житті. Найчастіше це супроводжується тяжкими депресіями, які, в свою чергу, призводять до виникнення і швидкого розвитку різних захворювань.

http://stattja.pp.ua/index.php?newsid=11949

Стаття 18

Як преса лобіює інтереси тютюнових компаній

Протягом останніх місяців у виданнях «Комсомольская правда в Украине», «Подробности», «Комментарии», «Киевский телеграф» та «Версии» з’являлися матеріали з ознаками замовності, в яких лобіювалися інтереси тютюнових компаній.

Всі ці публікації можна поділити на три тематичні групи. В першій обігравалася тема утисків прав курців, у другій – збитки, яких зазнає ресторанна справа в разі ухвалення закону про заборону куріння в публічних місцях, у третій – американське спонсорування антитютюнових кампаній в Україні.

Автори й замовники текстів вдаються до класичних прийомів – підміни понять, розстановки потрібних акцентів, гри на стереотипах, маніпуляції й перекручування фактів. Приміром, журналіст «Подробностей» пише, що через закон про повну заборону куріння в громадських місцях британській мережі пабів Punch Taverns довелося «закрыть более трех тысяч своих заведений по всей стране. В результате десятки тысяч англичан остались без работы». Тоді як у публікаціях британської преси, які містять офіційні коментарі представників мережі, smoking ban не називається основною чи єдиною причиною закриття закладів. І, що більш важливо, керівництво Punch Taverns заявляло, що істотного зменшення кількості клієнтів після введення закону мережа не відчула… Проте не забігаймо вперед і повернімося до того, з чого починали – до маніпуляційних прийомів. Окрім названих вище, знаходимо в публікаціях стандартний комплект порушень елементарних професійних стандартів журналіста: однобічне висвітлення теми і брак балансу думок, посилання на абстрактних експертів, фахівців і спікерів, іноді – відсутність інформаційних приводів для публікацій.

Внаслідок усього цього бачимо цілком суб’єктивні тексти, в яких усіляко намагаються викликати несприйняття антитютюнових ініціатив і негативне до них ставлення. Тож не дивно, що в них читач не знайде жодних згадок про те, навіщо подібні ініціативи впроваджуються, яка їхня мета і яку користь вони можуть принести. Замовчується факт посилення в усьому світі антитютюнових настроїв і загалом позитивне ставлення населення різних країн до введення законів, що обмежують вживання тютюнових виробів. Так, відповідно до дослідження Office of Tobacco Control, 93% ірландців вважають ці закони потрібними, 84% шотландців віком 18–24 роки під час опитування Cancer Research UK сказали, що Шотландія без куріння – це те, чим можна пишатися, а швейцарці зібрали 120 тис. підписів за те, аби замість часткової заборони паління в громадських місцях ввести повну заборону – і в 23 з 26 кантонів це зробили. Проте ані цих, ані інших подібних цифр ви в жодній зі згаданих нижче статей не знайдете. Натомість мало не в кожній прочитаєте речення на кшталт: «У Європі розчаровані забороною куріння в громадських місцях…».

Нижче наводимо найбільш показові приклади матеріалів, у яких лобіюються інтереси тютюнових компаній. Деякі інакше як фарсом назвати важко. Приміром, стаття «Украинцам запрещают "дымить" в ресторанах», опублікована в «Комсомольской правде» 12 грудня 2011 року, завершується таблицею «Запрет не повлияет ни на количество курильщиков, ни на продолжительность жизни». В ній журналіст спробував співвіднести кількість курців у країні, середню тривалість життя людей і наявність або відсутність повної заборони на куріння в громадських місцях. Для порівняння обрав, зокрема, Швейцарію й Австрію, в яких немає повної заборони паління, середня тривалість життя становить 81 і 79 років, а кількість курців – 35% і 27%, та Туреччину й Вірменію, де паління в громадських місцях заборонено, середня тривалість життя менша – 72 та 73 роки, а кількість курців більша – 45% і 64%. Шукати взаємозв’язків між забороною куріння в громадських місцях і підвищенням середньої тривалості життя, з цілком зрозумілих причин, можна буде лише в довгостроковій перспективі і в комплексі з іншими антитютюновими ініціативами. А оскільки закони, які забороняють чи обмежують паління, у світі почали вступати в силу лиш 2004 року (а в названих вище країнах протягом 2008–2011 рр.), говорити про їхній серйозний вплив на такі глобальні показники поки просто неможливо і безглуздо.

http://4vlada.net/smi/yak-presa-lob-yu-nteresi-tyutyunovikh-kompan-i

Стаття 19